Життя - театр, актори в ньому люди

28 квітня відбулось театралізоване свято для старшокласників «Театр – життя, актори в ньому люди…», яке підготували учні 9 та 10 класів. Допомагали учніям готувати захід  вчителі української мови та літератури Марченко Алла Віталіївна і Шубала Неля Миколаївна.

 

Діти - воїнам АТО

На жаль, неоголошена війна на сході нашої країни триває, і воїни, які перебувають в зоні АТО, потребують нашої допомоги і підтримки. Тому учні ЗОШ №2 взяли участь в акції «Діти – воїнам АТО». Школярі зібрали продукти харчування, одяг, ліки, засоби особистої гігієни. Хто не міг допомогти матеріально, той написав листа або намалював малюнок. Зібрані речі передали представникам громадської організації «Промінь серця».

Міський фестиваль "Моє Придніпров'я"

11 березня переможці шкільного фестивалю «Шкільний зорепад» взяли участь у міському фестивалі «Моє Придніпров’я», присвяченому 25-ій річниці проголошення незалежності України. Юні обдарування нашої школи  співали пісень, декламували вірші відомих поетів і власні, демонстрували хореографічні здібності. 

Школа пишається  своїми талановитими  учнями: Лисенко  Марією,  Бомбік Марією, Івановою Вікторією, Щур Елизаветою, Саленко Іллею, Дроздовою Анастасією, Дудкою Аліною,Трофименко Анастасією, Гасановою Олександрою, Біжко Поліною, Воронєнковим Максимом, Свист Марією, Лупенко Олександрою, Давиденком  Антоном, Кравченко Гордієм, Косовою Марією, Омельченком Євгеном. Слід відмітити справжній професіоналізм наших ведучих – Лаврєшина Євгена та Мєшкової Євгенії. 

Це справжній феєрверк талантів, який з кожним роком все вище буде линути до небес і ніколи не згасне. 

Акція "збираємо кришечки на протези для воїнів"

На початку серпня 2015 року у більшості міст України стартувала благодійна акція по збору пластикових кришечок «Збирай кришки на протези для воїнів!».

Передбачається, що кришки будуть дробитися в гранули і використовуватися як сировина для виготовлення протезів, які так необхідні постраждалим українським військовим і членам добровольчих батальйонів. Одна кришечка важить близько трьох грамів. Щоб назбирати на один протез, потрібно не менш як тонну кришечок. Учні та вчителі ЗОШ № 2 м. Марганця активно долучились до цієї акції. Всього було зібрано 32 пляшки (кожна по 6 літрів). Найбільше зібрали учні 1А (класовод Філякіна М.Ю.) - 10пляшок, 1Б (класовод Шегда М.Ю.) - 9 пляшок. Зібрані кришечки ми передали громадській організації «Промінь серця», з якою давно і плідно співпрацюємо. Збираючи пластикові кришечки, ми зробили подвійну добру справу. По-перше, допомогли мужнім воїнам, які постраждали під час військових дій, повернутися до повноцінного життя, по-друге, сприяли зменшенню обсягу отруйного сміття, яке століттями розкладається в землі.

Акція продовжується! Запрошуємо всіх небайдужих приєднатись до акції «Збирай кришки на протези для воїнів!».

Зустріч у рамках акції 16 днів проти насильства

З 2001 року Україна приєдналася до міжнародної  акції «16 днів проти насильства».  Це свідчить про актуальність проблеми подолання насильства в нашому суспільстві, пошук   механізму реагування як на спільні соціальні проблеми, так і на конкретну людську біду. В ЗОШ №2 в рамках акції «16 днів проти насильства» проведена зустріч з начальником служби у справах дітей Долгорук Вікторією Валеріївною та оперуповноваженим поліції Кущем Сергієм Олександровичем. Вікторія Валеріївна наголосила, що насильство не є нормою життя, воно – неприпустима річ у стосунках людей. Потім розповіла про правила безпеки під час конфліктних ситуацій у стосунках з оточуючими. Порадила, що можна  поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, звернутися до міліції, якщо виникають проблеми вдома.

Кущ С.О. привів приклади із життя і зауважив, що ніхто, в тому числі    батьки, рідні, не мають права принижувати, поводитися жорстоко, бо це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань які принижують людську гідність. Дитина може податі до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».

Діти зрозуміли – необхідно навчатися розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло, все, що звеличує гідність людини – добро.

Ми- - нація єдина, твої ми діти, Україно!

01.09.2015 року в ЗОШ №2 м. Марганця проведений Перший урок «Ми – нація єдина, твої ми діти, Україно!»

Учні початкової школи говорили про те, що всі ми - український народ, який складається з родин малих і великих, дружних і працьовитих. Як могутня ріка бере силу з маленьких джерел, так і наша країна збагачується маленькими родинами. І  всі родини — це весь український народ, вся Україна. Міцна, здорова родина здатна зрощувати плоди любові і злагоди, що є запорукою розквіту міцної, успішної, багатої держави – Україна. Бо сильна сім'я, родина, рід — це міцна держава. 

Учні 5-9 класу згадували становлення державності русичів-українців, про національно-визвольну боротьбу українського народу за незалежність у різні періоди його історичного буття. Класні керівники на заходах використовували презентації, відеофільми зображення найвідоміших князів-державотворців, портрети героїв визвольних  часів Хмельниччини, Другої світової війни, борців ОУН, УПА, які відстоювали самостійність України.

На Першому  уроці старшокласники обговорювали події Революції Гідності та події на сході нашої країни. Говорили про  представників волонтерських організацій, людей, які допомагають не лише бійцям, а й біженцям із зони бойових дій, тим самим виявляючи свій патріотизм і відповідальність перед суспільством.

Всі ми горді тим, що ми – українці. Цьому є підтвердженням слова Олеся Гончара «Дякую Богу, що дав мені народитися українцем» - це останній запис у щоденнику  добре знаного в світі українського письменника-гуманіста. Його слова – це вияв глибокої любові до рідної України, ознака великої гордості за свій багатостраждальний народ, свідчення великого почуття національної честі.

Їх подвиг в пам'яті народній

Минають роки, відлітають у вічність. Але є один день, який ніколи не буде стертий з нашої пам'яті. Це — 9 травня 1945 року, дата, яка проголосила визволення нашої рідної землі від фашистських загарбни­ків, проголосила Перемогу усього людства над злом війни. «Їх подвиг в пам’яті народній» - виховна година, яка відбулася напередодні свята Великої Перемоги у 8Б класі ЗОШ №2 м. Марганця. Восьмикласники зустрілися з Фокіним Олександром Андрійовичем, сином Героя Радянського Союзу Фокіна Андрія Петровича. Олександр Андрійович розповів про свого батька - командира 320-го гвардійського Прешовського стрілецького полку 129-ї гвардійської Житомирської Червонопрапорної стрілецької дивізії 1-ї гвардійської армії четвертого Українського фронту, гвардії полковника. 17-річним юнаком пішов служити в Червону Армію. Бився з колчаківцями в Громадянську війну, був поранений. В 1926 році закінчив Горьківське військове піхотне училище, став кадровим військовим.

В роки Великої Вітчизняної війни Фокін Андрій Петрович командував стрілецьким полком, який став гвардійським, Червонознаменним. За плечима сотні тяжких військових доріг: бій за Київ, Львів, Житомир, Івано-Франківськ, Чехословаччину… За час війни нагороджений 17 урядовими нагородами, зокрема Зіркою Героя Радянського Союзу, двома орденами Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, орденом Суворова, орденом Олександра Невського, а також орденами і медалями Чеської республіки. У Чехії обраний почесним громадянином.

Учні з цікавістю слухали сина героя, який розповів  про свого батька не тільки як героя, але й як звичайну людину, турботливого батька. Андрій Петрович був справжнім патріотом і громадянином.