Проблеми громадянського виховання дітей та молоді – це вічні проблеми, які знаходяться у центрі уваги педагогів, вихователів, учителів, громадських та політичних діячів. Скільки існують держави, стільки й суспільство висуває та на свій розсуд вирішує питання мети, змісту, шляхів, засобів та методів виховання своїх громадян. Особливо ця проблема актуалізується в переломні часи, коли зміни в суспільстві змушують до зміни всього навчально - виховного процесу. Сучасні тенденції розвитку українського суспільства висунули на передній план педагогічного та всього громадського життя проблему громадянськості і як якості суспільства і як якості особистості. Громадянськість – інтегрована якість особистості, що дозволяє їй відчути себе соціально, морально, політично й юридично дієспроможною і захищеною. До основних складових громадянськості можна віднести такі : моральну й правову культуру. Моральна культура включає в себе національні й загальнолюдські цінності, а правова культура виступає суб’єктивною основою та передумовою існування правової держави, для якої характерна висока ступінь актуальності громадянських якостей. До громадянських якостей належать: любов до свого народу, краю, Вітчизни, толерантність, демократизм, громадянська свідомість, громадянська гідність, відповідальність, діловитість, працелюбність, громадянський обов’язок повага до законів держави, чужої думки тощо.
Громадянське бачення світу є найглибшим і найповнішим, тому без нього людина не здатна відбутися як особистість. Потреба бути громадянином своєї держави є цілком природною, але самостійно, одноосібно вона реалізуватися не може. Допомогти в цьому має освіта. Її головною метою є виховання людини, для якої демократичне громадянське суспільство є тим середовищем, яке забезпечує розкриття її творчих можливостей, задоволення особистих і суспільних інтересів. Саме ці першочергові завдання намагаюсь реалізувати у роботі з дітьми , і саме вони спонукали мене обрати таку проблему моєї педагогічної діяльності: “Виховання громадянськості учнів на уроках зарубіжної літератури через впровадження інтерактивних технологій ”.
Використання інтерактивних технологій дає можливість формувати світогляд учня, вміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання та самореалізації особистості. Саме такі завдання ставлю перед собою на уроках зарубіжної літератури. Адже література знайомить школярів з героями, які наділені такими рисами характеру, як мужність, віра, оптимізм, особиста ініціатива, любов до батьківщини, до людей, вміння сміятися над собою, нетерпимість до соціальної несправедливості. Це є не тільки навчальний, але й прекрасний виховний матеріал. У дітей виникає бажання розібратися у мотивах вчинків персонажів, замислитися над проблемами правильного вибору. Тому намагаюсь створити усі умови для того, щоб учні вчилися сміливіше формулювати свої думки, добирати аргументи, підтверджувати сказане текстом. Навчаю дітей критично ставитися як до чужої, так і до своєї думки, аналізувати різні точки зору, робити висновки, оцінювати власний процес навчання. Саме такий підхід сприяє вихованню молодої людини з активною життєвою позицією, небайдужою до того, що відбувається навколо неї.
Використання інтерактивних технологій – дієвий спосіб навчання, що передбачає активність і самостійність учня протягом навчального процесу, створення атмосфери співпраці, доброзичливості, розкриття і реалізацію особистості дитини.
В залежності від форми організації освітньої діяльності інтерактивні технології навчання поділяються на чотири групи.
Інтерактивні технології навчання
Індивідуальні Парні Кооперативні Фронтальні
Індивідуальні та парні технології передбачають самостійну роботу учнів(випереджувальні завдання, творча робота, дослідження).
Кооперативні технології застосовуються при груповій формі діяльності. Коли діти взаємодіють, співпрацюють у групі, вони відчувають емоційну й інтелектуальну підтримку однокласників, «лікоть» товариша, що допомагає більш повно використати свої знання й уміння, налаштовує на активне творче навчання.
Кооперативні
інтерактивні технології навчання
«Акваріум»
«Карусель» «Спільний проект» «Синтез думок»
«Акваріум»
Особливо учні полюбляють такий вид роботи як «Акваріум». Саме він допомагає вдосконалювати навички роботи в малих групах і чимось нагадує гру «Що? Де? Коли?». Так, у дев’ятому класі при вивченні трагедї Гете «Фауст» об’єдную дітей у 2-4 групи і пропоную проблемне завдання:
- Як ви розумієте такий уривок із трагедії «Фауст» ?
- Про які дві душі йде мова у цьому фрагменті?
А я стою на роздоріжжі...
У мене в грудях дві душі живуть,
Між себе вкрай не схожі – і ворожі.
Одна впилась жадливо в світ земний
І розкошує з ним в любовній млості,
А друга рветься в тузі огневій
У неба рідні високості...
Запрошую одну з груп сісти в центр класу або на початок середнього ряду, утворивши своє маленьке коло (акваріум). Отримавши проблему, учні починають її обговорювати. Всі інші слухають, не втручаючись в обговорення. Через 3-5 хвилин інша група висловлює свою думку з даного питання. Цікаво те, що в результаті обговорення учні приходять до висновку: на думку Гете , усі люди різні. Вони недосконалі духовно, піддаються «мерзенним» інстинктам, але водночас людство має великі можливості до морального перетворення духу і здатності до дії.
«Спільний проект»
Цікавою є інтерактивна вправа «Спільний проект». Я використала її у шостому класі при вивченні теми «Велич науки і знань, багатство природного світ у романі Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан». Шестикласники отримали різні завдання з даної теми:
- дібрати цікавий матеріал про наукові відкриття ;
- дібрати цитатний матеріал про роль науки у житті героїв;
- відшукати і записати вислови відомих людей про роль науки у житті людини;
- створити малюнки, проілюструвавши природні зони, описані у творі.
Після завершення роботи кожна група презентує свої дослідження, в результаті чого всі школярі знайомляться з темою в цілому. Ця тема є важливою , тому що дає можливість вчителеві виховувати у дітей любов і бережливе ставлення до природи, прагнення самостійно здобувати знання і розуміти всю велич та необхідність науки у житті людини. Як завершенням роботи над даною темою є творча робота на тему: «Велич знань і науки у житті людини» (додаток)
Групова форма роботи має ряд переваг:
- знімає стерс (відповідь біля дошки), енергія, не розтрачена на стреси, використовується на творчі процеси;
- розвиває моральні(принциповість, відповідальність), комунікативні(толерантність, співпереживання)якості;
- формальний лідер групи змушений активно працювати, переко-нується, що це цікаво, почесно і не складно;
- створює позитивну психологічну атмосферу, бажання продовжити контакт, розширити сферу спілкування.
Індивідуальні, парні та кооперативні форми організації діяльності поєднуються із фронтальними , під час яких школярі працюють колективно або індивідуально над виконанням одного завдання.
Фронтальні інтерактивні
технології навчання
«Мікрофон» «Мозкова атака» «Метод-прес» «Обери позицію»
«Обери позицію»
Одним із найцікавіших інтерактивних методів є метод «Обери позицію». Із задоволенням учні 8-го класу готувалися і брали участь в обговоренні дискусійного питання : «Дон Кіхот: за і проти». Перш ніж розпочати роботу я нагадала учням, що є декілька поглядів на соціальне явище, яке дістало назву «донкіхотство». З одного боку «донкіхотами» почали називати людей, неспроможних розібратися в дійсності, погляди і вчинки яких далекі від реального життя. З іншого боку, багато хто сприймає Дон Кіхота – як символ нескореного людського духу, взірця високого служіння правді, добру, готовності до самопожертви заради шляхетних ідеалів. Існує також і менш крайнє сприйняття цього героя – шляхетна, але наївна людина, що прагне втілити нездійсненну мрію про встановлення вселюдської справедливості.В протилежних кінцях класу – плакати з протилежними точками зору:
Дон Кіхот – безумець, “ подвиги ” якого абсурдні, смішні і навіть шкідливі.
Дон Кіхот – великодушний, безкорисливий філософ – гуманіст, здатний на самопожертву заради блага інших.
Між ними – плакат з третьою тезою :
Дон Кіхот – мрійник – гуманіст, що прагне втілити нездійсненну мрію.
Пропоную «проголосувати ногами» , тобто під першим плакатом стати тим учням, у кого герой викликає насмішку, глузування. Під протилежним – тим, у кого він викликає пошану, захоплення. По середині стають ті, хто симпатизує, співчуває шляхетним вчинкам героя, хоч і розуміють марність його намагань. З найчисельнішої групи вибираю двох спостерігачів. Далі діти обговорюють 3 – 4 хв. свою позицію і виробляють спільні аргументи на її захист. Тільки після цього розпочинаємо загальне обговорення. Восьмикласники жваво, з неабияким захопленням висловлювали свою думку, але, на жаль, є учні, яким ще важко аргументувати свою точку зору. Так що є над чим працювати. Але важливо те, що всі, навіть, слабкі учні виявили свою позицію щодо спірного питання, вони вчилися бути активним, небайдужими, вчились вирішувати і приймати остаточне рішення.
Мозковий штурм
Метод «мозкового штурму» або «мозкової атаки» стимулює творчість, дає можливість кожній дитині незалежно від її розумових здібностей висловити думку. Цю вправу можна використовувати як для розв’язання проблемного питання з метою створення «банку ідей», так і для підведення підсумків уроку. Так, у кінці уроку на тему: «Прославлення сили людського характеру в романі Жуля Верна «П’ятнадцятирічний капітан» ставлю запитання для контролю: «Які риси, з погляду автора, характеризують справжню людину?». Учні відповідають коротко і обґрунтовано. А вдома виконують творче завдання: пишуть твір-роздум «Як стати справжньою людиною?»
«Чарівний стілець»
Також для перевірки засвоєного матеріалу можна використати таку інтерактивну вправу, як «Чарівний стілець». Тема: «Перемога щирих людських стосунків над багатством Снігової королеви». Дітям пропоную уявити себе (дівчаткам - Гердою, хлопчикам - Каєм). Сідаючи на чарівний стілець, необхідно розповісти від імені героя:- Чому Герда перемогла могутню Снігову королеву?
Даний методичний прийом дозволяє розрядити обстановку, розвиває мовлення учнів, сприяє створенню атмосфери довіри та дружніх стосунків.
Доволі продуктивними на уроках зарубіжної літератури є такі види діяльності, як рольова гра, розв’язання проблемного завдання, інсценування, складання тез лекції чи статті, написання творчої роботи, зіставлення творів різних видів мистецтва, складання порівняльної характеристики героїв, рецензування відповіді товариша, усне словесне малювання.
Усне словесне малювання
- Як поводиться Гамлет біля могили Афелії? Опишіть його внутрішній стан.- Яку картину ви «побачили», слухаючи вірш І.Ф. Тютчева «Я знаю в праосені пору...»?
-Розкажіть, якими ви уявляєте собі помічників Герди до розмови з нею і після того, як вони дізналися про її нещастя.
- Опишіть Гектора під час бою і під час перебування у Трої?
Одним із основних прийомів у моїй діяльності лишається бесіда, яка в старших класах ускладнюється. Бесіда – це засіб колективного пошуку істини, осягнення духовно-естетичного потенціалу літератури. В процесі бесіди звертаю увагу на повноту індивідуальної відповіді учнів, навчаю їх давати розгорнуту відповідь на запитання, пропоную висловлювати власну оцінку прочитаного, мотивувати, вести дискусію й добирати аргументи для доказу своєї думки. Також намагаюсь не забувати і про метод творчого читання, що реалізується у таких прийомах: індивідуальне виразне читання, читання в особах , читання із завдання різного пошукового та творчого характеру, читання з різними видами коментарів. З п’ятого класу навчаю такому виду роботи , як творчий переказ.
Творчий переказ
- розкажіть від імені горобців, троянд, ворона і ворони, принца і принцеси, маленької розбійниці, чому вони вирішили допомогти Герді?- розкажіть від імені маленької розбійниці, як і чому вона допомогла Герді?
Одним із цікавих і важливих моментів уроку зарубіжної літератури є вивчення біографії письменника. В роботі над біографією митця навчаю учнів об’єктивно сприймати його особистість, розуміти важку працю, що стоїть за творами, які увійшли до скарбниці світової літератури. Біографія, майстерно подана на уроці, викликає живий інтерес в учнів, готує їх до сприйняття художніх творів. Тому не тільки сама готую цікавий матеріал, але й залучаю учнів. Використовую такі прийоми роботи з біографією, як «щоденник митця», «лист до письменника із сучасності», «інтерв’ю з письменником».
Інтерв’ю з письменником
Наприклад, при вивченні життя і творчості Герберта Веллса використовували такі питання:- Де і коли ви народилися ? Чому ви цікавилися літературою ?
- Які книги вас цікавили ?
- Ким ви хотіли стати в дитинстві?
- Чи маєте ви якісь учені звання ? Які ваші здобутки у науці ?
- Коли почали займатися літературною творчістю ?
- Чим ваша фантастика відрізняється від творів, наприклад, Жуля Верна ?
- У чому полягає значення вашої творчості ?
- Чи писали ви що-небудь, окрім фантастики ?
- Ви жили в період війн і соціальних потрясінь. Як ви оцінюєте свій час ?
Ця рольова гра має два варіанти :
а) Беруть участь два учні : один в ролі кореспондента, інший письменника;
б) Клас поділяється на пари по партах. Кожен учень лівого варіанту виконує роль кореспондента, правого – письменника.
Представники творчої групи “ Кореспондентів ” ставлять запитання напарникам по парті, які виконують роль письменника. Цей інтерактивний метод сприяє розвитку уяви, критичного мислення і комунікативних навичок. Діти намагаються наблизитись до даної ситуації і таким чином прожити її. Такий вид роботи дає можливість виховувати учнів на життєвих прикладах великих людей, формувати особистість, її громадянську позицію.
Проблемна ситуація
Часто на уроках використовую проблемні ситуації, які вирішуємо з учнями дискусійним шляхом. Дискусія дає можливість дітям проаналізувати визначені теми, взаємодіяти один з одним, поширювати інформацію, висловлюючи власні погляди і поважаючи погляди інших.На уроці під час вивчення повісті Ч.Діккенса «Різдвяна пісня у прозі», після бесіди за оповіданням “ Чарівна крамниця ”- пропоную проблемну ситуацію :
- Як ви гадаєте, що означають ті подарунки, які залишилися у Джина після відвідувань чарівної крамниці ?Як їх сприйняв батько і як поставився до них Джин ?Як це характеризує героїв?
Разом приходимо до висновку, що мрія і уява людини здатні перетворити світ довкола, оживити його, зробити його незвичайним, одухотвореним. Людина таким чином прагне перетворити життя на казку. Цікавим, на мій погляд, було проблемне завдання на уроці по вивченню романа Дж. Свіфта “ Мандри Гуллівера ”, “ Дива країни Ліліпутії ”.
- Проаналізуйте життя громадян Ліліпутії.
- Подумайте, з якою метою Свіфт вигадав цю країну ?
Протягом уроку діти відповідали на запитання, які допомогли вирішити дані проблеми :
- Як у Ліліпутів забезпечувалося дотримання законів ?
- Як зображено правосуддя Ліліпутії ?
- Як у цій країні можна було зробити кар’єру ?
- Яка була система виховання ?
- Які існували партії ? Як вони співіснували ?
- Які взаємини Ліліпутії з іншими державами ?
- Чи можна вважати нормальним державний устрій Ліліпутії ?
Проаналізувавши закони країни, дійшли висновку, що автор змалював Англію в мініатюрі з усіма проблемами і негараздами її політичного життя, державного устрою, законодавства, релігії. Письменник намагався сколихнути англійців, змусити їх замислитися, щоб змінити життя.
Каракуцев Герман :
«Розв’язання проблем залежить від самих громадян, їхньої свідомості, совісті, вміння.»
Мірець Вікторія :
«В нашій державі теж існують деякі з піднятих Свіфтом проблем. Вирішувати їх повинні всі разом. Ми, діти, теж не повинні стояти осторонь дітям не легко було висловлювати думки з даної проблеми, але вони намагалися розібратися з цим питанням.»
Рольова гра
Підліткам властива надмірна категоричність у судженнях . Разом з тим, вони не завжди певні, що їхні думки будуть сприйняті, а їхню точку зору не піддадуть критиці. Тому, щоб допомогти дітям подолати ці труднощі, на одному із останніх уроків по роману Свіфта “ Мандри Гулівера ”, я вирішила застосувати елементи рольової гри : учні повинні уявити себе співбесідником літературного персонажа і, виявляючи толерантність, спробувати обґрунтувати різні точки зору на події роману і на героя. Для цього учні об’єдналися у творчі групи і отримали картки – завдання, потім відбулося обговорення виступів у творчих групах і виступи творчих груп.Після виконання цієї вправи я побачила, наскільки вона допомогла дітям зблизитись з героєм, відчути і прийняти його проблеми як особисті. І під час обговорення і під час виступу учні трималися впевнено, бо відчували підтримку товаришів.
Рольова гра, на мій погляд, дає можливість розвивати не тільки мовленнєві, але й сприяє розвитку уяви, навичок критичного мислення, дитина не тільки висловлює свою думку але й аргументує її, набуває досвіду і вчиться через досвід і почуття. Додому учні отримали завдання написати твір – мініатюру : “ Якою, на вашу думку, повинна бути нормальна держава ?”.
Подібні уроки не тільки сприяють розвитку умінь і навичок конструктивно – критичного мислення, але й дають змогу в порівнянні збагнути про принципи й цінності демократичного суспільства, життя і діяльності людини в ньому ( хоча в такому віці не дуже легко це зрозуміти ). Саме такі уроки є своєрідною підготовкою до сприйняття реального життя , дають мені можливість спостерігати формування активної життєвої позиції учня.
Врешті-решт я прийшла до думки, що використання активних прийомів роботи на уроці – це вимога часу і нового підходу до викладання зарубіжної літератури, бо саме завдяки поєднанню літературного матеріла і інтерактивних методів я маю можливість брати участь у такому важливому процесі, як становлення характеру і формування громадянської позиції учнів. На уроках зарубіжної літератури я навчаю дітей аргументовано висловлювати свою думку, поважати думку свого товариша, бути активними, толерантними, небайдужими, брати відповідальність за самостійно прийняте рішення. Та я вважаю, мої уроки були б марними, якби здобуті дітьми знання не виходили за межі навчального процесу. Адже засвоєння демократичних цінностей та навичок вирішення соціально важливих проблем важко досягти лише на уроках. Ці навички найуспішніше набуваються під час соціальної практики. І такою практикою або своєрідним закріпленням знань та вмінь є позакласна робота. Разом ми створили шкільну республіку з усіма владними інституціями. Тож учні отримали можливість використати теоретичні знання, отримані на уроках , на практиці свого суспільного життя. Вони вчаться не споглядати, а, навпаки, приймати активну громадянську позицію. Разом з дітьми ми готуємо свята, вечори, проводимо різноманітні змагання та конкурси, відповідально ставимось до участі у міських змаганнях, займаємось проектною роботою.
Учні не байдужі, їх хвилюють проблеми школи і ми разом намагаємось знайти шляхи їх вирішення. Саме такий підхід до справи дає можливість не тільки допомагати дітям здобувати необхідні знання, але й практично ними користуватися, вчитися критично оцінювати дійсність, обстоювати свої погляди і прислухатися до чужих аргументів, об’єднуватися з однодумцями та діяти заради досягнення спільної мети.
Активні форми і методи навчання передбачають максимальне наближення до життя.
Комментариев нет:
Отправить комментарий