Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як видатного поета і художника.На мою думку,він є символом української літератури,як Пушкін у Росії,а Шекспір в Англії,та на даний момент нас цікавить доля Кобзаря.Якщо б її можна було описати на рушнику ,то я гадаю,що вона була б не зовсім яскравою чи мальовничою.Адже є в біографії Шевченка трагічні моменти.Його життя зовсім не можна назвати легким.Змалку він був кріпаком,служив і панів ,але вже тоді творив.Взагалі,Тарас Шевченко писав вірші та малював картини все своє життя.Він був дуже обдарованою та багатогранною особистістю.Проте постійні утиски з боку влади,ув’язнення,заслання перешкоджали розвитку Кобзаря.Але,незважаючи ні на що,він займався своєю улюбленою справою.Він був співцем великого народу,його месією.Саме тому Шевченка називають Великим Кобзарем,що збагатив нашу літературу.Отже,я уявляю рушник його долі уквітчаним гарними українськими квітами,що буйно цвітуть у саду української літератури,а над ними сяє яскраве Сонце на безхмарному небі – то сам Шевченко,батько української літератури.Але все ж таки були певні перешкоди в його житті,що можна уявити як колючий терен між прекрасними квітами,які Кобзар подарував нам у вигляді своїх творів.А у небі повинні літати ластівки,що прославлятимуть Шевченка по всьому світу.
Такою я уявляю вишиту сторінку долі Кобзаря на рушнику.
Барабаш Олександр
Комментариев нет:
Отправить комментарий