Наше суспільство переживає період стрімких. далекосяжних змін: технологічний прогрес, міжнародну торгівлю, розвиток комунікацій, світову конкуренцію. Усе це вимагає дотримання високих моральних чеснот. Тому духовний розвиток молоді дуже важливий у наш час. Адже ми спостерігаємо, що світ став бездуховним. Як показали дослідження, 65% сучасних батьків не мають найменшого уявлення про педагогіку. Вся їх турбота про дітей зводиться лише до матеріальних здобутків, а звідси духовна деградація молоді. У неї зовсім немає поваги до минулого та надбань наших предків,зараз для учня вчитель не авторитет. Головне для молоді – розваги, а не прочитання книги, перегляд вистави у театрі. Більшість сучасних учнів зовсім не живуть за моральними законами, не прагнуть досягти високих цілей. І тому виховання людини, яка б протистояла економічним труднощам, духовній деградації, моральному та фізичному виснаженню має на себе взяти школа. Авжеж школа – це той єдиний осередок, який зможе вплинути на учня духовно. І в свою чергу сучасний класний керівник повинен переосмислити й переорієнтуватися, оновити форми й методи виховання духовності дитини.
Проблема духовності цікавила людство в усі часи. Про це свідчать праці педагогів минулого: Я.А.Каменського, Г.Г.Песталоці. А.Дистервега, В.О.Сухомлинського. Вони одностайно виділили головні фактории, які впливають на духовне виховання учнів: праця. сім`я, школа, вчитель.
На сучасному етапі проблемою духовності займаються багато вчених, серед яких: О.Майкіна, Г.Сагач, Т.Зазюн, С.Соловейчик, І.Зеліченко. До визначення цього поняття у вчених немає одностайної думки. Кожний науковець розуміє поняття “духовність” по-різному.
Як це поняття розумієте ви?
Духовність – це ідеал, до якого прагнула людина у власному розвитку, орієнтація на вищі, абсолютні цінності. На думку Бориса Кримського духовність – це зустріч з самим собою, своєю душею, внутрішнім Я. Це – вихід до вищих цінних інстанцій формування, конструювання особистістю самої себе.
Духовність характеризується добрим відношенням людини до оточуючих його людей, турботою, увагою, готовністю прийти на допомогу, поділити радість й горе.
Критерії духовності
|
Критерії
|
Показники
|
|
Морально-етична
культура
|
Моральні норми, моральний ідеал.
Любов і повага до ближнього
|
|
Соціальний
|
Ставлення до громадської діяльності,
громадських доручень. Ставлення до Батьківщини, відчуття
людини в собі, справжнього
громадянина своєї держави
|
|
Пізнання
|
Творча
спрямованість, пошуковий інтерес, жага до знань, рівень інтелектуального розвитку учня.
|
|
Розуміння сенсу буття
|
Життєва позиція
учня, своєї мети, і свого
призначення в житті
|
Існують певні критерії духовності, за наявності яких визначають розрізняють три рівні сформованості духовності учнів.
Низький рівень - характеризується відсутністю культури спілкування, людина не прагне кращого в житті, учень не розуміється на поняттях добро і зло, про ідеал та антиідеал, прекрасне й огидне.
Середній рівень - свідчить про присутність певного рівня культури, але тільки прагне до особистої значимості, вигоди та престижу, вимагає до себе великої уваги й потребує стимулювання своєї діяльності.
Високий рівень - присутність культури, знань моральних, етичних норм поведінки, дії учнів спрямовані на збереження добра, прекрасного, висока пізнавальна активність.
Рівні сформованості духовності
|
Високий
|
Середній
|
Низький
|
|
Сформований моральний ідеал: доброта, порядність,
чесність, правдивість, справедливість, працелюбність, вміння давати
морально-етичну оцінку оточуючим
явищам і вчинкам, активність,
любов до Батьківщини, наявність мети життя,
творчі
здібності, рівень розумового розвитку,
патріотизм,творчі
здібності учнів
|
Сформований моральний
ідеал: добрата, порядність, чесність, правдивість, працелюбність,
активність, рівень
розумового розвитку.
|
Не має
сформованого морального ідеалу, злість,
зрада, підступність, егоїзм, жорстокість, низький
розумовий розвиток,
не має пізнавального інтересу,
патріотичних почуттів, чуйності, мети
життя
|
Тобто, спираючись на попередні визначення, зрозуміло, що людина може багато читати, ходити до театру, спілкуватися з розумними людьми, мати тактовність, але її не можна назвати духовно вихованою. Тому що, весь її розум та вади свідомо направлені на користь собі, на задоволення лише своїх фізичних та фізіологічних потреб,.а не на альтруїстичні вчинки.
Усі ці рівні тим чи іншим способом властиві кожній особі, а в якісь моменти ситуативно перемагає якийсь із цих рівнів "сформування духовності". Тож не можна чітко віднести певний рівень до кожної окремої особистості
В одній із криворізьких шкіл було проведене дослідження рівня сформованості духовності учнів. У процесі експерименту були використані бесіди, спостереження, анкетування, тестування.
Окрім анкети учням запропоновано відповісти на питання:
1. Подобається вам читати?
2. Чи багато ви читаєте?
3. Яких українських письменників ви знаєте? (наприклад)
4. Твори яких письменників вам запам`ятались?
На основі отриманих даних було виділено рівні, які визначали сформованість духовності старшокласників.
Рівні сформованості духовності учнів
|
Показники
|
Рівні
|
||
|
Низький
|
Середній
|
Високий
|
|
|
Морально-етичні цінності, вміння бачити добро і зло,
прекрасне-огидне, вчиняти по совісті
|
30
|
39
|
31
|
|
Потреба розвивати свій
інтелект, читати художню
літературу, розвивати
пізнавальну активність
|
39
|
37
|
24
|
|
Соціальне ведення ситуацій, |вміння прикласти свої сили,
|вміння досягти успіху
|
37
|
42
|
21
|
|
Потреба особистості у духовному
саморозвиткові
|
40
|
34
|
26
|
|
Загальний показник рівнів
сформованості
|
36,5
|
38
|
25,5
|
Із поданого в таблиці можна зробити висновок, що переважає низький (36,5%) та середній (38%) рівні сформованості духовності у школярів. У багатьох (40%) відсутня потреба у саморозвитку своїх духовних якостей особистості. Тривожить той факт, що 39% старшокласників не мають потреби розвивати свій інтелект, читати художню літературу. Аналіз таблиці, довів, що загальний показник 38% відноситься до середнього рівня, а це в свою чергу створює передумови для подальшої роботи над підвищенням рівня духовності учнів.
Спостереження за учнями довели, що багатьом учням притаманна моральна конфліктність (47%), емоційна напруга (61%), агресивність (39%), егоїзм, заздрість.
У дослідженні намагались з`ясувати потреби молоді в духовному розвиткові і як вони реалізуються в культурно-дозвільній активності.
Культурно-дозвільна активність молоді у балах
|
Види
культурно-дозвільної
активності
|
Самооцінка
|
||||
|
Домашні види
культурно-досвідних
занять:
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
|
Перегляд
телепередач
|
|
|
|
+
|
|
|
Читання
художньої літератури
|
|
+
|
|
|
|
|
Комп’ютерні
ігри
|
|
|
|
+
|
+
|
|
Прослуховування
музики
|
|
+
|
+
|
|
|
|
Ранкова
гімнастика
|
+
|
|
|
|
|
|
Біг, оздоровчі
прогулянки
|
+
|
+
|
|
|
|
|
Прикладна
творчість
|
|
+
|
|
|
|
|
Відвідування
церкви
|
+
|
|
|
|
|
|
Відвідування
кінотеатру
|
|
+
|
|
|
|
|
Відвідування
бібліотеки
|
|
+
|
|
|
|
|
Відвідування
спортзалу
|
+
|
|
|
|
|
|
Відвідування
басейну, стадіону
|
+
|
|
|
|
|
|
Громадська
робота
|
+
|
|
|
|
|
|
Художня
творчість
|
+
|
|
|
|
|
За результатами таблиці, ми можемо зробити висновок, що учні поставили собі 1, 2, 3 бали за розвитком активності і потреб у духовному становленні своєї особистості. Жахливим є той факт, що отримані самооцінки свідчать про примітивізм життя молоді. Аналіз бесід та анкетування дав підстави виділити фактори, які негативно впливають на формування духовності молоді:
1) відчуження особистості від суспільства, від національної культури;
2) відчуження від національних традицій;
3) низький статус освіти та інтелектуальної діяльності;
4) заклад моралі серед дорослих та молоді;
5) криза сім`ї чи сімейного виховання;
6) погіршення здоров`я учнів;
7) соціально-політичні і економічні протиріччя.
Спостереження доводить, що загрозою для них є ще й психологічне налаштування: песимізм, прагнення жити сьогоднішнім днем, непрагнення наполегливо вчитися.
В Основних орієнтирах виховання учнів 1-11класів приведена маловтішна статистика:
- досвід курити цигарки мають від 20% до майже 78% опитаних пробували хоча б коли-небудь курити 55% опитаних хлопців і 41 % дівчат, 11 % учнівської молоді курять щодня, а 4% - хоча б раз на тиждень;
- 46% респондентів вживали алкоголь протягом останнього перед опитуванням місяця (48 % - серед хлопців, 45% - серед дівчат );
- досвід вживання марихуани або гашишу у своєму житті мали 16 % учнівської молоді віком 15-17 років ( 24 % - серед хлопців, 9 % - серед дівчат
- 38 % учнівської молоді щонайменше раз на рік брали участь у бійках, майже 42% потерпали від образ і 47 % ображали інших учнів
- 42 % опитаної учнівської молоді віком 15-17 років мають досвід статевого життя ( 55% серед хлопців, 31 % серед дівчат ), від 7 до 15 % підлітків (залежно від місця навчання) вступали в статеві стосунки до 15 років.
Соціальні умови, що продукують меркантильність і цинізм, призводять до деформації системи цінностей у доволі значної кількості громадян України. Знецінюється одвічне: любов, сім'я, культурні цінності; гіпертрофується матеріальне та культивуються особисті потреби і задоволення. Зниження рівня суспільної та особистої моралі, раннє статеве життя ведуть до формування особистості, котра не здатна створити міцну сім'ю, народити і виховати дітей.
Звичайно, це велика проблема, але вплинути ми на неї можемо, бо хто, як не ми , не школа? Кожний класний керівник знає, яка проблема існує в його класі, тільки необхідно грамотно спланувати роботу над цією проблемою, обрати дієві форми і методи.
І саме свою грамотність і компетентність у цьому питанні показали класні керівники під час поведення місячника майстерності класного керівника.
Все починається з початкової школи, бо саме на цьому віковому етапі формується ядро особистості дитини(моральні почуття, цінності, переконання) відбувається набуття досвіду моральної поведінки.
«Людина починається з добра» - так називався захід І.М.Литвин, на якому діти розмірковували, що таке добро і що так важливо творити його і цінувати, співчувати ближнім, робити їх щасливими. Вчитель використала різноманітні інтерактивні вправи: «Сонечко», «Чарівний стілець», «Мікрофон», робота в парах та групах. Як завершальний етап – створення дерева доброти.
На класній годині «І я можу бути чарівником…» Світлана Петрівна не тільки намагалася сформувати уявлення про людські відношення в суспільстві, громадянські якості, а й вчила дітей нести добро через власні справи; виховувала бажання робити добрі справи і цінувати добро. Заходи Світлани Петрівни завжди відрізняються чіткістю, послідовністю, продуманістю.
Тренінг «У царстві справедливості й добра» проводила Мамонтової Н.В. Тут розмова йшла про душевну красу і душевне здоров’я людини, про значення добра, про необхідність допомагати та співчувати людям, третьокласники намагалися відповісти на питання «Навіщо людям доброта?» Наталя Володимирівна використала багато цікавих, різноманітних інтерактивних вправ: «Мозковий штурм», «Продовжи фразу», «Складання асоціативного куща», «Чарівна кітка». Сьогодні будемо мати змогу побачити одну із вправ.
Коли йдеш на захід до деяких колег, то знаєш, що обов’язково побачиш щось незвичайне, те, чого не доводилось бачити до тепер. Я зараз говорю про Бурлаку О.І., Кожанову А.Ю. Бо дійсно їхні заходи відрізняються грамотною побудовою, логічною довершеністю. О.І., А.Ю. не просто дають уявлення про певні поняття, але й вчать формувати думку, робити висновки. Сьогодні ці вчителі вже демонстрували деякі методи, але далі ми будемо мати змогу ще побачити деякі з них.
Виступ Ткаченко С.П. «Формування основ духовно-морального розвитку особистості учнів початкової школи»
Основна школа – 5-9 класи, складний відповідальний період становлення особистості, в якому формуються моральні погляди, судження, уявлення, норми поведінки, запозичені у дорослих. Саме у цьому віці виникає багато питань у дітей, а також чимало проблем у дорослих з їх вихованням. Важливим є не тільки вчити дітей бути чесними, справедливими, розрізняти добро і зло, але й вчити жити за нормами моралі, формувати культуру поведінки, соціального спілкування. Саме таку мету поставили на годинах спілкування Марченко А.В., Городецька О.С., Олійник М.В. Вони намагалися виховувати позитивне світосприйняття. Шляхом створення психологічних ситуацій підвели учнів до розуміння важливості виявляти толерантність, вічливість, повагу до оточуючих.
Виступ Олійник М.В. «Формування загальнолюдських цінностей та життєвих компетенцій в учнів 5-8 класів»
Важливо навчити дітей орієнтуватися та адаптуватися у складних життєвих ситуаціях, розв’язувати конфлікти на основі принципів толерантності. Саме це показала на своєму заході Топольницька Т.А. Вчитель ознайомила з природою конфлікту, його структурою, навчала використовувати в спілкуванні з іншими людьми тактику співробітництва, знаходити конструктивні способи вирішення проблемних ситуацій.
Виступ Городецької О.С. «Формування цінностей соціального спілкування (культури поведінки, толерантності, ввічливості, навичок подолання конфліктів)»
Формування духовно багатої особистості передбачає виховання культури пізнання власного внутрішнього світу, свого психічного, фізичного, соціального «Я». «Щоб любити себе, треба себе пізнавати, а саме: які ми, як до нас ставляться інші, чи тебе поважають, люблять, які у нас риси характеру, звички, таланти… Разом ми - учні 5-А класу, учні другої школи, але кожен з нас - маленька часточка колективу, особистість, яка хоче, щоб до її думки прислухались, поважали, рахувалися з нею»,- так розпочала класну годину «Пізнаємо себе і світ» Єщенко І.Ф. Вчитель працювала над розвитком емоційної сфери дитини, формуванням знань про особистість та спілкування; створила в колективі мікроклімат, який сприяв духовному і творчому саморозкриттю, саморозвитку й самоформуванню особистості.
Виступ Єщенко І. Ф. «Формування основних засад «Я – концепції» особистості (самопізнання, самооцінки, самотворення, самовдосконалення)»
Література, музика, живопис - важливий засіб формування духовності. Саме вони здатні пробуджувати в людині художника, розвивати в неї вміння естетично освоювати світ. Мистецтво, музика і література відкривають перед учнем унікальні можливості для виховання культури почуттів і переживань, що є основою здорової людської поведінки.
Виступ Топольницької Т.А. «Формувння естетичної культури особистості, художньо - естетичних цінностей»
Юність - найбільш сприятливий період у формуванні духовних цінностей особистості.
Молодшому підлітку достатньо просто брати участь в колективному житті, бути з іншими. Старшокласнику найважливіше бути прийнятим ровесниками, відчувати себе потрібним групі, мати в ній престиж і авторитет. Низький статус в колективі як правило, пов’язаний з високим рівнем тривожності.
Важливим аспектом у формуванні духовного світу старшокласників є врахування їх вікових особливостей. Особливо таких як самоствердження, здатність "знайти себе", "принциповість", відчуття власної значимості, юнацький максималізм, бажання користуватись правилами дорослих та іншими. Цікаво пройшли виховні заходи в 9Б,11 класах Л.І. Фірман обговорювала з дітьми проблему щастя, а одиннадцятикласники розповідали про свої захоплення, використовуючи метод презентацій.
Зважаючи на специфічність духовного виховання, необхідно впроваджувати комплексний підхід у роботі по формуванню духовності.
Ефективний вплив на формування духовного світу особистості залежить від добору різних оптимальних форм і методів роботи вихователя:
• методи емоційної підтримки: грамоти, похвала, відзначення на зборах, навіювання;
• вербальні (словесні) методи: бесіди, пояснення, спільні роздуми, поради, постанови, застороги, спільне читання та обговорення високоморальної літератури, обговорення теле- і радіо передач, аналіз проблемних ситуацій;
• чуттєво-емоційні методи: урочисті події, родинні свята, природа, доброчинні акції, мистецтво, мистецтво, музика, кіно, театр;
• методи програмування бажаної поведінки: анкетування, тестування;
Особливо важливого значення у формуванні системи цінних уявлень, моральних орієнтацій та практичної діяльності набуває сім'я, яка виступає тим безпосереднім первинним оточення, завдяки якому дитина пізнає світ.
Систему виховання духовності необхідно будувати на принципах взаємодії з сім'єю. Для цього вивчати сім'ї вихованців, одночасно, впроваджуючи просвітницьку роботу з батьками.
Формування духовного світу особистості неможливе без співпраці з батьками, без виховання в сімї :
- поваги до загальнолюдських цінностей;
- любові до Батьківщини, до свого народу, його традицій, культури, історії;
- ставлення до інших людей;
- ставлення до себе;
- ставлення до природи;
- ставлення до життя; почуттів.
Кожен класний керівик знає, що дуже важливо у вихованні дитини уникати надмірності уваги, моралізаторства, відкритої та частої критики у бік тих чи інших якостей дитини. Тому на годинах спілкуваня класний керівник має змогу впливаючи в першу чергу на емоційну сферу дитини, коригувати її систему цінностей, розширювати її кругозір, формувати її духовну сферу, віддаючи часточку своєї душі свого серця.
Притча Бруно Ферреро «Усі ми - інструменти» (Шкільний світ №46, 2008)
Інтерактивна вправа «Квітка бажань» (Мамонтова Н.В.)
Комментариев нет:
Отправить комментарий